ГЛАВА 1
1 Павел і Силуан і Тимофій – церкві Фессалонікійській в Бозі Отці і Господі Іісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
2 Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,
3 безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любові, і терпіння уповання на Господа нашого Іісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
4 знаючи вибрання ваше, улюблені Богом браття;
5 тому що наше благовіствування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самі знаєте; які ми були між вами для вас.
6 І ви стали наслідувачами нам і Господу, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого,
7 так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахаії.
8 Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахаії, але і в кожному місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що нам ні про що не треба розказувати.
9 Бо вони самі розказують про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити Богові живому і істинному
10 і чекати з небес Сина Його, Котрого Він воскресив з мертвих, Іісуса, визволяючого нас від майбутнього гніву.
ГЛАВА 2
1 Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був марний;
2 але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филипах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом.
3 Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства;
4 але, як Бог удостоїв нас того, щоб доручити нам благовіствування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Котрий випробовує серця наші.
5 Бо ніколи не було в нас перед вами ні лестощів, як ви знаєте, ні наміру користолюбства: Бог свідок!
6 Не шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших:
7 ми могли прийти з поважністю, як Апостоли Христові, але були тихі серед вас, подібно як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми.
8 Так ми, з прихильності до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі.
9 Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і виснаження: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували вам благовістя Боже.
10 Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих,
11 тому що ви знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх,
12 ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Котрий покликав вас у Своє Царство і славу.
13 Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що, прийнявши від нас почуте слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як слово Боже, яким воно є (істинно), яке і діє у вас, віруючих.
14 Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Іісусі, які знаходяться в Іудеї, тому що і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, як і ті від іудеїв,
15 котрі вбили і Господа Іісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не угождають, і всім людям противляться,
16 котрі забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це наповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця.
17 Ми ж, браття, розлучившись з вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше.
18 І тому ми, я Павел, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана.
19 Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Іісусом Христом у пришестя Його?
20 Бо ви – слава наша і радість.
ГЛАВА 3
1 І тому, не стерпівши більше, ми захотіли залишитися в Афінах одні,
2 і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співучасника нашого в благовіствуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,
3 щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.
4 Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.
5 Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатись про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник, і не став марним труд наш.
6 Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
7 то ми, при всій скорботі і потребі нашій, втішалися за вас, браття, заради вашої віри;
8 бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.
9 Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,
10 і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і доповнити те, чого не вистачило вірі вашій?
11 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Іісус Христос хай направить шлях наш до вас.
12 А вас Господь хай сповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, якою ми сповнені до вас,
13 щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Іісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.
ГЛАВА 4
1 Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Іісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і угождати Богові, у тому ще більше зростали,
2 бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Іісуса.
3 Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;
4 щоб кожний з вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,
5 а не в пристрасті похотей, як язичники, що не знають Бога;
6 щоб ви ні в чому не поводились з братом своїм протизаконно й користолюбно: тому що Господь – месник за це все, як і раніше ми говорили вам і свідчили.
7 Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святості.
8 Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.
9 Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,
10 бо ви так і поводитесь з усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого
11 і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми заповідували вам:
12 щоб ви поводили себе благопристойно перед зовнішніми, і ні в чому не мали потреби.
13 Не хочу ж, браття, залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.
14 Бо, коли ми віруємо, що Іісус помер і воскрес, то й померлих в Іісусі Бог приведе з Ним.
15 Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не випередимо померлих,
16 тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніше;
17 потім ми, що залишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господу у повітрі, і так завжди з Господом будемо.
18 Отож втішайте один одного цими словами.
ГЛАВА 5
1 Про часи ж і строки, браття, нема потреби вам писати,
2 бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі.
3 Бо коли говоритимуть: мир і безпека, тоді несподівано спаде на них погибель, подібно як муки родів приходять на ту, що має в утробі, і не уникнуть.
4 Але ви, браття, не в темряві, щоб день застав вас, як злодій;
5 бо всі ви – сини світла і сини дня: ми – не сини ночі, ні темряви.
6 Отже, не будемо спати, як і інші, а будемо пильнувати і трезвитись.
7 Бо ті, що сплять, вночі сплять, і ті, що упиваються, вночі упиваються.
8 Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезі, одягнувшись у броню віри й любові та в шолом надії спасіння,
9 тому що Бог визначив нас не для гніву, а на одержання спасіння через Господа нашого Іісуса Христа,
10 Котрий помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Ним.
11 Тому втішайте один одного і повчайте один одного, як ви і робите.
12 Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що наставляють вас,
13 і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє; будьте в мирі між собою.
14 Благаємо вас також, браття, наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте слабких, будьте довготерпеливі до всіх.
15 Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім.
16 Завжди радійте.
17 Безперестанно моліться.
18 За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Іісусі.
19 Духа не вгашайте.
20 Пророцтва не зневажайте.
21 Все досліджуйте, доброго держіться.
22 Утримуйтесь від усякого роду зла.
23 Сам же Бог миру хай освятить вас у всій повноті, і ваш дух і душа і тіло у всій цілості хай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Іісуса Христа.
24 Вірний, Хто прикликує вас, Котрий і сотворить це.
25 Браття! моліться за нас.
26 Вітайте всіх братів цілуванням святим.
27 Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям.
28 Благодать Господа нашого Іісуса Христа з вами. Амінь.