Друге соборне послання святого Апостола Петра

ГЛАВА 1

 

1           Симон Петро, раб і Апостол Іісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Іісуса Христа:

2           благодать і мир вам хай примножиться в пізнанні Бога і Христа Іісуса, Господа нашого.

3           Як від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та благістю,

4           якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похоттю:

5           то ви, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті розсудливість,

6           в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, в терпінні благочестя,

7           в благочесті братолюбність, у братолюбності любов.

8           Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа.

9           А в кого цього нема, той сліпий, закрив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.

10         Тому, браття, все більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та вибрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,

11         бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа.

12         Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені в справжній істині.

13         Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цій тілесній храмині, спонукати вас нагадуванням,

14         знаючи, що незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Іісус Христос відкрив мені.

15         Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.

16         Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Іісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.

17         Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління.

18         І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.

19         До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися день і засяє ранкова зірка в серцях ваших,

20         знаючи насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не можна вирішити самому собою.

21         Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі Божі люди, яких просвіщав Дух Святий.

 

 

ГЛАВА 2

 

1           Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікаючись від Господа, Котрий відкупив їх, накличуть самі на себе скору погибель.

2           І багато наслідують їхню розпусту, і через них дорога істини буде в ганьбі.

3           І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий і загибель їхня не дрімає.

4           Бо якщо Бог не помилував ангелів, які согрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання;

5           і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих;

6           і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям,

7           а праведного Лота, втомленого життям серед людей шаленої розпусти, визволив

8           (бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу), –

9           то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання,

10         а найпаче тих, котрі йдуть услід за скверними похотями плоті, зневажають начальства, зухвалі, свавільні і не бояться злословити вищих,

11         тоді як і Ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду.

12         Вони, як безсловесні тварини, водимі природою, народжені на уловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, в розтлінні своєму знищаться,

13         вони одержать відплату за беззаконня, бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються обманами своїми, бенкетуючи з вами;

14         очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутверджені; серце їхнє привчене до користолюбства; це – сини прокляття.

15         Залишивши прямий шлях, вони заблудилися, йдучи слідами Валаама, сина Восорового, який полюбив мзду неправедну,

16         але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, зупинила безумство пророка (Чиc. 22, 23–24).

17         Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер: для них приготований морок вічної темряви.

18         Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту тих, які ледве відстали від перебуваючих в омані.

19         Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.

20         Бо якщо, позбавившись скверн світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, вони знов заплутуються в них і перемагаються ними, то останнє буває для них гірше за перше.

21         Краще б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.

22         Але з ними стається за правдивим прислів’ям: пес повертається до своєї блювотини, і: вимита свиня йде валятися в багно (Притч. 26,11).

 

 

ГЛАВА 3

 

1           Це вже друге послання пишу вам, улюблені; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розуміння,

2           щоб ви пам’ятали слова, раніше сказані святими пророками, і заповідь Господа і Спасителя, передану Апостолами вашими.

3           Насамперед знайте, що в останні дні прийдуть зухвалі хулителі, які чинитимуть за своїми похотями,

4           і казатимуть: де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само.

5           Ті, котрі так думають, не знають, що небеса і земля споконвіку створені були словом Божим з води і водою;

6           тому тодішній світ загинув, затоплений водою.

7           А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же Словом, зберігаються вогню на день суду і погибелі нечестивих людей.

8           Одне те не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день (Пс. 89,5).

9           Не бариться Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те повільністю; але довготерпить нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння.

10         Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять.

11         Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам,

12         котрі чекають і бажають пришестя дня Божого, коли палаючі небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться?

13         А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда.

14         Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Ним неоскверненими і непорочними в мирі;

15         і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як улюблений брат наш Павел, за даною йому премудрістю, написав вам,

16         як він говорить про це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле, так що неуки та неутверджені перекручують, як і інші Писання, на свою власну погибель.

17         Отож ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження,

18         але зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа. Йому слава і нині і в день вічний. Амінь.

Comments are closed