Глава 1

ГЛАВА 1

1           Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.

2           Воно було споконвіку у Бога.

3           Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось.

4           У Ньому було життя, і життя було світлом людям.

5           І світло в темряві світить, і темрява не огорнула Його.

6           Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоанн.

7           Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього.

8           Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло.

9           Було Світло істинне, Яке просвічує кожну людину, яка приходить у світ.

10         У світі був, і світ через Нього стався, і світ Його не пізнав.

11         До своїх прийшов, і свої Його не прийняли.

12         А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути,

13         які не від крові, не від хотіння плоті, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися.

14         І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця.

15         Іоанн свідчить про Нього і голосно каже: Цей був Той, про Кого я говорив: Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був.

16         І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать,

17         бо закон даний через Мойсея; а благодать і істина сталися через Іісуса Христа.

18         Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Котрий в лоні Отця, Він явив.

19         І ось свідчення Іоанна, коли іудеї послали з Ієрусалима священників і левітів спитати його: хто ти?

20         Він оголосив, і не відрікся, і оголосив, що я не Христос.

21         І спитали його: то що ж? ти Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні.

22         Тоді сказали йому: хто ж ти? щоб нам відповідь дати тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?

23         Він сказав: я глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, як сказав Ісаія пророк (Іс. 40,3).

24         А посланці були з фарисеїв;

25         і вони запитали його: що ж ти хрестиш, якщо ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?

26         Іоанн сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Котрого ви не знаєте.

27         Він-то Грядущий за мною, але Котрий став попереду мене. Я недостойний розв’язати ремінь взуття Його.

28         Це сталося у Віфаварі по той бік Іордана, де хрестив Іоанн.

29         Другого дня бачить Іоанн Іісуса, Котрий ішов до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріхи світу.

30         Це Той, про Котрого я сказав: за мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніш від мене.

31         Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явлений був Ізраїлеві.

32         І свідчив Іоанн, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому.

33         Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим.

34         І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.

35         Другого дня знову стояв Іоанн та двоє з його учнів.

36         І, побачивши Іісуса, Котрий ішов, сказав: ось Агнець Божий.

37         Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Іісусом.

38         Іісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: що ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві! (що означає: учитель), де Ти живеш?

39         Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день. А було близько десятої години.

40         Один з тих двох, які чули від Іоанна про Іісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.

41         Він перший знаходить свого брата Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос;

42         і привів його до Іісуса. Іісус же, поглянувши на нього, сказав: ти – Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь (Петро).

43         На другий день Іісус захотів йти до Галілеї, і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною.

44         Филип же був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром.

45         Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Котрого писали Мойсей у законі і пророки, Іісуса, сина Йосифа, з Назарету.

46         Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарету? Филип говорить йому: піди і подивись.

47         Іісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства.

48         Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Іісус відповів йому: перш ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею.

49         Нафанаїл відповів Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів.

50         Іісус сказав йому у відповідь: ти віриш, тому що Я тобі сказав: Я бачив тебе під смоковницею; побачиш більше цього.

51         І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і Ангелів Божих, які піднімаються і спускаються до Сина Людського.

Comments are closed