ГЛАВА 10
1 Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
2 А хто входить у двері, той пастир овець.
3 Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
4 І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5 За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6 Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
7 Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
8 Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
9 Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
10 Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
11 Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.
12 А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.
13 А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
14 Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15 Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.
16 Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.
17 Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.
18 Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.
19 Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.
20 Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
21 Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
22 Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.
23 Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.
24 Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
25 Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене.
26 Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
27 Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
28 І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
29 Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
30 Я і Отець – єдине.
31 Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.
32 Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
33 Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
34 Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).
35 Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–
36 чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?
37 Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
38 а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
39 Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,
40 і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.
41 І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.
42 І багато там увірували в Нього.