ГЛАВА 13
1 Перед святом Пасхи Іісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
2 І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
3 Іісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
4 встав з вечері, зняв з Себе верхню одежу і, взявши рушник, підперезався.
5 Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить до Симона Петра, і той говорить Йому: Господи! чи Тобі умивати мої ноги?
7 Іісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.
8 Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх довіку. Іісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.
9 Симон Петро каже Йому: Господи! не тільки ноги мої, але й руки і голову.
10 Іісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги вмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11 Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав: не всі ви чисті.
12 Коли ж умив їм ноги і надів одежу Свою, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і правильно кажете, бо Я Той і є.
14 Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
15 Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
16 Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
18 Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого вибрав. Але хай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою (Пс. 40,10).
19 Тепер скажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.
20 Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.
21 Сказавши це, Іісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.
22 Тоді учні озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.
23 Один же з учнів Його, якого любив Іісус, возлежав біля грудей Іісусових.
24 Йому Симон Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про котрого Він говорить.
25 Він, припавши до грудей Іісуса, сказав Йому: Господи! хто це?
26 Іісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам кусок хліба. І, вмочивши кусок, подав Іуді Симоновому Іскаріотові.
27 І після цього куска увійшов у нього сатана. І сказав йому Іісус: що робиш, роби швидше.
28 Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому.
29 А тому, що в Іуди була грошова скринька, то деякі думали, що Іісус говорить йому: купи, що нам треба до свята, або щоб дав що-небудь убогим.
30 Він, взявши кусок, зразу ж вийшов; а була ніч.
31 Коли він вийшов, Іісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.
33 Діти! недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене, і як Я сказав іудеям, що, куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер.
34 Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви щоб любили один одного.
35 По тому знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою.
36 Симон Петро сказав Йому: Господи! куди Ти йдеш? Іісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною.
37 Петро сказав Йому: Господи! чому я не можу йти за Тобою тепер? я душу мою покладу за Тебе.
38 Іісус відповів йому: душу твою покладеш за Мене? істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.