ГЛАВА 18
1 Сказавши це, Іісус вийшов з учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і учні Його.
2 Знав же це місце і Іуда, зрадник Його, тому що Іісус часто збирався там з учнями Своїми.
3 Отож Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
4 Іісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
5 Йому відповіли: Іісуса Назорея. Іісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними і Іуда, зрадник Його.
6 І коли сказав їм: це Я, вони відступили назад і впали на землю.
7 Знову запитав їх: кого шукаєте? Вони сказали: Іісуса Назорея.
8 Іісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште їх, хай ідуть,
9 щоб збулося слово, сказане Ним: з тих, котрих Ти дав Мені, Я не погубив нікого.
10 Симон же Петро, маючи меч, витягнув його і вдарив раба первосвященницького і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх.
11 Але Іісус сказав Петрові: вложи меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
12 Тоді воїни і тисячоначальник і слуги іудейські взяли Іісуса і зв’язали Його,
13 і відвели Його спершу до Анни, бо він був тесть Каіафи, який був первосвященником на той рік.
14 Це був Каіафа, який порадив іудеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ.
15 За Іісусом ішли Симон Петро і інший учень; учень же цей був знайомий первосвященникові і ввійшов з Іісусом у двір первосвященника.
16 А Петро стояв зовні за дверима. Потім учень, який був знайомий первосвященникові, вийшов і сказав придверниці і ввів Петра.
17 Тут раба придверниця каже Петрові: і ти чи не з учнів Цього Чоловіка? Він сказав: ні.
18 Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.
19 Первосвященник же спитав Іісуса про учнів Його і про вчення Його.
20 Іісус відповів йому: Я говорив явно світові; Я завжди учив у синагогах і в храмі, де завжди іудеї сходяться, і таємно не говорив нічого.
21 Чого питаєш Мене? спитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось, вони знають, що Я говорив.
22 Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, вдарив Іісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященникові?
23 Іісус відповів йому: якщо Я сказав погано, покажи, що погано, а якщо добре, що ти б’єш Мене?
24 Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященника Каіафи.
25 А Симон Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учнів Його і ти? Він відрікся і сказав: ні.
26 Один з рабів первосвященника, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи не я бачив тебе з Ним у саду?
27 Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень.
28 Від Каіафи повели Іісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли в преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти пасху.
29 Пілат вийшов до них і сказав: в чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?
30 Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі.
31 Пілат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Іудеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого,–
32 щоб збулось слово Іісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре.
33 Тоді Пілат знову ввійшов у преторію і покликав Іісуса, і сказав Йому: Ти Цар Іудейський?
34 Іісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?
35 Пілат відповів: хіба я іудей? Твій народ і первосвященники видали Тебе мені; що Ти зробив?
36 Іісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої подвизалися б за Мене, щоб Я не був виданий іудеям; але нині Царство Моє не звідси.
37 Пілат сказав Йому: отож Ти Цар? Іісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухає голосу Мого.
38 Пілат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до іудеїв і сказав їм: я ніякої вини не знаходжу в Ньому.
39 Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Іудейського?
40 Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник.