ГЛАВА 19
1 Тоді Пілат взяв Іісуса і звелів бити Його.
2 І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову і одягли Його в багряницю,
3 і говорили: радуйся, Царю Іудейський! і били Його по щоках.
4 Пілат знову вийшов і сказав їм: ось, я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини.
5 Тоді вийшов Іісус в терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пілат: ось, Людина!
6 Коли ж побачили Його первосвященники і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пілат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому вини.
7 Іудеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен померти, тому що зробив Себе Сином Божим.
8 Пілат, почувши це слово, ще більше злякався.
9 І знов увійшов у преторію і сказав Іісусові: звідки Ти? Але Іісус відповіді не дав йому.
10 Пілат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? чи не знаєш, що я маю владу розіп’яти Тебе, і владу маю відпустити Тебе?
11 Іісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було дано тобі звище; тим-то більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
12 З того часу Пілат намагався відпустити Його. Іудеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противник кесареві.
13 Пілат, почувши це слово, вивів Іісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Ліфостротон, а по-єврейськи Гаввафа.
14 Тоді була п’ятниця перед Пасхою, і година шоста. І сказав Пілат іудеям: ось, Цар ваш!
15 Вони ж закричали: візьми, візьми розіпни Його! Пілат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященники відповіли: нема в нас царя, крім кесаря.
16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Іісуса і повели.
17 І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, єврейською Голгофа;
18 там розп’яли Його і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Іісуса.
19 Пілат же написав і надпис, і поставив на хресті. Написано було: Іісус Назорей, Цар Іудейський.
20 Цей напис читали багато з іудеїв, тому що місце, де був розп’ятий Іісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською.
21 Первосвященники ж іудейські сказали Пілатові: не пиши: Цар Іудейський, але що Він говорив: Я Цар Іудейський.
22 Пілат відповів: що я написав, те написав.
23 Воїни ж, коли розп’яли Іісуса, взяли одежу Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон; хітон же був не зшитий, а весь зітканий зверху,
24 і сказали один одному: не будемо роздирати його, а кинемо жереб про нього, чий буде,– щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою і про одежу Мою кидали жереб (Пс. 21,19). Так воїни і зробили.
25 Біля хреста Іісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Іісус, побачивши Матір і учня, що тут стояв, котрого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! ось, син Твій.
27 Потім каже учневі: ось, Мати твоя! І з цього часу учень цей взяв Її до себе.
28 Після того Іісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб збулося Писання, говорить: жажду!
29 Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його.
30 Коли ж Іісус спробував оцту, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух.
31 А як тоді була п’ятниця, то іудеї, щоб не залишити тіл на хресті в суботу (бо та субота була день великий), просили Пілата, щоб перебити їм гомілки і зняти їх.
32 І прийшли воїни і в першого перебили гомілки, і в другого, розп’ятого з Ним.
33 А коли, підійшовши до Іісуса, побачили, що Він уже помер, не перебили Йому гомілок.
34 Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекла кров і вода.
35 І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве; він знає, що говорить істину, щоб ви повірили.
36 Бо це сталося, щоб збулося Писання: кістка Його хай не зламається (Вих. 12,46).
37 Також і в другому місці Писання говорить: будуть дивитися на Того, Котрого пронзили (Зах. 12,10).
38 Після цього Йосиф з Аримафеї (учень Іісуса, але таємний, з остраху перед іудеями) просив Пілата, щоб зняти тіло Іісуса; і Пілат дозволив. Він пішов і зняв тіло Іісуса.
39 Прийшов також і Никодим (який приходив раніше до Іісуса вночі) і приніс суміш смирни і алоя, літрів близько сотні.
40 І вони взяли тіло Іісуса і обгорнули Його пеленами з пахощами, як за звичаєм ховають іудеї.
41 На тому місці, де Його розп’яли, був сад, і в саду новий гроб, в якому ще ніхто не був покладений.
42 Там поклали Іісуса заради п’ятниці іудейської, тому що гроб був близько.