ГЛАВА 4
1 Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,–
2 хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його,–
3 то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
4 Належало ж Йому проходити через Самарію.
5 Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6 Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
7 Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
8 Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9 Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
10 Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11 Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?
12 Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?
13 Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову захоче пити,
14 а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15 Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16 Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17 Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,
18 бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.
19 Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.
20 Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.
21 Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.
22 Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.
23 Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.
24 Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.
25 Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26 Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.
27 В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?
28 Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29 ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?
30 Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31 Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.
32 Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.
33 Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34 Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35 Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.
36 Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,
37 бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38 Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39 І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.
40 І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41 І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42 А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43 Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,
44 бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.
45 Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46 Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.
47 Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48 Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49 Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.
50 Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.
51 На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.
52 Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53 З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.
54 Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.