Глава 12

ГЛАВА 12

 

1           Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити спершу до учнів Своїх: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.

2           Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися.

3           Тому те, що ви сказали в пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в будинках, те буде проголошене на покрівлях.

4           Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть;

5           але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після вбивства вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.

6           Чи не п’ять малих птахів продаються за два ассарія? і жоден з них не забутий Богом.

7           А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох малих птахів.

8           Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими;

9           а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.

10         І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто скаже хулу на Святого Духа, тому не проститься.

11         Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити,

12         бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.

13         Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.

14         Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?

15         При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.

16         І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива;

17         і міркував він в собі: що мені робити? нема куди мені зібрати плодів моїх.

18         І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє,

19         і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.

20         Але Бог сказав йому: нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?

21         Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.

22         Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися:

23         душа більша за їжу, і тіло – за одежу.

24         Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?

25         І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

26         Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?

27         Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.

28         Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!

29         Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь,

30         бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому;

31         перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.

32         Не бійся, мале стадо! бо Отець ваш благоволив дати вам Царство.

33         Продавайте майно ваше і давайте милостиню. Приготуйте собі гаманці, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить,

34         бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.

35         Хай будуть чресла ваші підперезані і світильники засвічені.

36         І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.

37         Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде їх пильнуючими; істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх, та, підходячи, служитиме їм.

38         І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.

39         Ви знаєте, що коли б знав господар дому, о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.

40         Будьте ж і ви готові, бо в який час не сподіваєтесь, прийде Син Людський.

41         Тоді сказав Йому Петро: Господи! чи до нас притчу цю говориш, чи до всіх?

42         Господь же сказав: хто вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?

43         Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.

44         Істинно кажу вам: над усім добром своїм поставить його.

45         Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватись,–

46         то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.

47         Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий, і не робив за волею його, буде багато битий;

48         а той, хто не знав і зробив те, за що треба карати, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається.

49         Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!

50         Хрещенням маю Я хреститися; і як Я тужу, поки це здійсниться!

51         Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення;

52         бо віднині п’ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох:

53         батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.

54         Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так;

55         і коли віє південний вітер, говорите: спека буде; і буває.

56         Лицеміри! лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?

57         Чому ж ви і по собі не судите, що має бути?

58         Коли ти йдеш з суперником своїм до правителя, то дорогою подбай визволитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя не віддав тебе катові, а кат не кинув би тебе в темницю.

59         Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси і останнього мідяка.

 

Comments are closed