ГЛАВА 13
1 У той час деякі прийшли і розповіли Йому про галілеян, кров яких Пілат змішав з жертвами їхніми.
2 Іісус сказав їм на це: чи думаєте ви, що ці галілеяни були грішніші за всіх галілеян, що так постраждали?
3 Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
4 Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Сілоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Ієрусалимі?
5 Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
6 І сказав цю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов;
7 і сказав виноградареві: ось, третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її: навіщо вона і землю займає?
8 Але він сказав йому у відповідь: господарю! залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і обкладу гноєм,–
9 чи не дасть плоду; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.
10 В одній із синагог Він учив у суботу.
11 Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випрямитись.
12 Іісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко! ти визволена від твоєї недуги.
13 І поклав на неї руки; і вона зараз же випрямилась і почала славити Бога.
14 При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Іісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.
15 Господь сказав йому у відповідь: лицеміре! чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел, і не веде напувати?
16 А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?
17 І коли Він говорив це, усі, хто противився Йому, засоромились; і весь народ радів за всі славні діла Його.
18 Він же сказав: до чого подібне Царство Боже? і до чого уподібню його?
19 Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні ховались у гілках його.
20 Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?
21 Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала в три міри борошна, аж доки не вкисло все.
22 І проходив через міста і села, і вчив, прямуючи до Ієрусалима.
23 Один чоловік сказав Йому: Господи! невже мало тих, що спасаються? а Він сказав їм:
24 подвизайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.
25 Коли господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи надворі, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! відчини нам; а Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.
26 Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших Ти вчив.
27 А Він скаже: говорю вам: не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.
28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе вигнаними геть.
29 І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й від півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
30 І ось, є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.
31 У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32 І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось, виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу;
33 а втім, Мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо не буває, щоб пророк загинув поза Ієрусалимом.
34 Ієрусалиме! Ієрусалиме! що вбивав пророків і камінням побивав посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як пташка пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!
35 Ось, залишається вам дім ваш пустий. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословен Грядущий в ім’я Господнє!