ГЛАВА 17
1 Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
2 краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3 Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
4 і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.
5 І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.
6 Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8 Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9 Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10 Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.
11 Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
12 І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
13 і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
14 Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
15 Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16 і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17 Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев’ять?
18 чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
19 І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20 А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,
21 і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.
22 Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;
23 і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,
24 бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25 Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26 І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27 їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.
28 Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;
30 так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31 У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.
32 Згадуйте жінку Лотову.
33 Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34 Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;
35 дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;
36 двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37 На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.