ГЛАВА 2
1 У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
2 Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.
3 І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
4 Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового,
5 записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
6 Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;
7 і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
8 У тій стороні були на полі пастухи, які ночували і стерегли отару свою.
9 Раптом з’явився їм Ангел Господній, і слава Господня осіяла їх; злякалися вони страхом великим.
10 І сказав їм Ангел: не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:
11 бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь;
12 і ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
13 І відразу з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога і виголошувало:
14 слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!
15 Коли Ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Віфлієму і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
16 І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
17 Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
18 І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
19 А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
20 Пастухи ж повернулись, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
21 А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Немовля, дали Йому ім’я Іісус, наречене Ангелом до зачаття Його в утробі.
22 І коли настали дні очищення їх за законом Мойсеєвим, принесли Його до Ієрусалима, щоб поставити перед Господом,
23 як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу,
24 і щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голубенят.
25 Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
26 Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
27 І прийшов він, натхненний Духом, у храм. І коли батьки принесли Немовля Іісуса, щоб виконати над Ним законний обряд,
28 він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29 нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
30 бо бачили очі мої спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
32 світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
33 Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
34 І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,–
35 і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець.
36 Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років,
37 вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
38 Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі.
39 І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галілеї, в місто своє Назарет.
40 Дитя ж зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому.
41 Щороку батьки Його ходили до Ієрусалима на свято Пасхи.
42 І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Ієрусалима на свято.
43 Як скінчилися дні свята, і вони повертались, Отрок Іісус залишився в Ієрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його,
44 а думали, що Він іде з іншими. Пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих
45 і, не знайшовши Його, повернулись до Ієрусалима, шукаючи Його.
46 Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і запитував їх;
47 усі, хто слухав Його, дивувались розумові і відповідям Його.
48 І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я з великою скорботою шукали Тебе.
49 Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? хіба ви не знали, що Мені повинно бути в тому, що належить Отцю Моєму?
50 Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
51 І Він пішов з ними і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
52 Іісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.