Глава 4

ГЛАВА 4

 

1           Іісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Іордану і поведений був Духом у пустиню.

2           Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ці дні і по їх закінченні наостанку зголоднів.

3           І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.

4           Іісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом Божим (Втор. 8,3).

5           І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить,

6           і сказав Йому диявол: Тобі дам владу над усіма цими царствами і славу їхню, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її;

7           отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.

8           Іісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатана; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи (Втор. 6,13).

9           І повів Його до Ієрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз,

10         бо написано: Ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе;

11         і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю (Пс. 90,11).

12         Іісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого (Втор. 6,16).

13         І, закінчивши всі спокушування, диявол відійшов від Нього до часу.

14         І повернувся Іісус в силі духу до Галілеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю.

15         Він учив у синагогах їхніх, і всі Його прославляли.

16         І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу, і встав читати.

17         Йому подали книгу пророка Ісаії; і Він, розкривши книгу, знайшов місце, де було написано:

18         Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити змучених на волю,

19         проповідувати літо Господнє сприятливе (Іс. 61,1–2).

20         І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх в синагозі були звернені до Нього.

21         І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви слухали.

22         І всі засвідчили Йому це, і дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син?

23         Він сказав їм: звичайно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зціли Самого Себе, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі.

24         І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй.

25         Поправді кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,

26         і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську;

27         багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, крім Неємана сіріянина.

28         Почувши це, всі в синагозі наповнились гнівом

29         і, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його;

30         Він же, пройшовши серед них, відійшов.

31         І прийшов у Капернаум, місто Галілейське, і навчав їх у дні суботні.

32         І дивувалися вченню Його, бо слово Його було з владою.

33         Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом:

34         облиш; що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.

35         Іісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посеред синагоги, вийшов з нього, анітрохи не пошкодивши йому.

36         І усіх охопив жах, і міркували між собою: що це значить, що Він з владою і силою наказує нечистим духам і вони виходять?

37         І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.

38         Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симона; теща ж Симонова лежала в сильній гарячці; і благали Його за неї.

39         Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона ж відразу встала і служила їм.

40         Коли ж заходило сонце, всі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх.

41         Виходили також і біси з багатьох з криком і говорили: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.

42         А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а народ шукав Його і, прийшовши до Нього, затримував Його, щоб не йшов від них.

43         Він же сказав їм: і іншим містам Я повинен благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий.

44         І проповідував у синагогах галілейських.

Comments are closed