Глава 5

ГЛАВА 5

 

1           Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського,

2           і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті.

3           Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна.

4           Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову.

5           Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть.

6           Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них.

7           І дали знак товаришам з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути.

8           Побачивши це, Симон Петро припав до колін Іісуса і сказав: Господи! вийди від мене, бо я чоловік грішний.

9           Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, який зловили;

10         також і Якова та Іоанна, синів Зеведеєвих, які були товаришами Симона. І сказав Іісус Симонові: не бійся; віднині будеш ловцем людей.

11         І витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним.

12         Коли Іісус був в одному місті, прийшов чоловік увесь в проказі і, побачивши Іісуса, упав ниць і благав Його: Господи! якщо Ти хочеш, можеш мене очистити.

13         Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І відразу проказа зійшла з нього.

14         І Він звелів йому нікому не говорити, а піти показатися священникові і принести жертву за очищення своє, як повелів Мойсей, на свідчення їм.

15         Але тим більше розповсюджувалася чутка про Нього, і сходилося до Нього безліч народу послухати і зцілитися від недугів своїх.

16         А Він відходив у безлюдні місця і молився.

17         Одного дня, коли Він вчив, і сиділи тут фарисеї і вчителі закону, що поприходили з усіх місць Галілеї та Іудеї і з Ієрусалима, і сила Господня являлася в зціленні хворих,–

18         ось, принесли деякі на постелі чоловіка, який був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Іісусом;

19         і, не знайшовши де пронести його через багатолюдність, вилізли на дім і через покрівлю спустили його з постіллю на середину перед Іісусом.

20         І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: прощаються тобі гріхи твої.

21         Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: хто Цей, що богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?

22         Іісус, зрозумівши міркування їхні, сказав їм у відповідь: що ви помишляєте в серцях ваших?

23         Що легше сказати: прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: встань і ходи?

24         Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– сказав Він розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди в дім твій.

25         І він відразу встав перед ними, взяв те, на чому лежав, і пішов до дому свого, славлячи Бога.

26         І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страху, говорили: дивні діла бачили ми нині.

27         І після цього вийшов Іісус і побачив митаря на ім’я Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною.

28         І він, покинувши все, встав і пішов услід за Ним.

29         І влаштував Йому Левій в домі своїм велику гостину; і там було багато митарів та інших, які возлежали з ними.

30         Книжники ж і фарисеї нарікали і говорили учням Його: чому ви їсте і п’єте з митарями та грішниками?

31         Іісус же сказав їм у відповідь: не здорові мають потребу в лікареві, а недужі;

32         Я прийшов покликати не праведників до покаяння, а грішників. 33 Вони ж сказали Йому: чому учні Іоаннові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої їдять і п’ють?

34         Він же сказав їм: чи можете примусити синів чертога весільного поститися, коли з ними наречений?

35         Але прийдуть дні, коли заберуть від них нареченого, і тоді поститимуть в ті дні.

36         При цьому сказав їм притчу: ніхто не накладає латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; а інакше і нову розірве, і до старої не підійде латка від нової.

37         І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи, бо молоде вино розірве міхи, і саме виллється, і міхи пропадуть;

38         а молоде вино в нові міхи треба вливати; тоді збережеться і те і друге.

39         І ніхто, хто пив старе вино, не захоче зараз же молодого, бо скаже: старе краще.

 

Comments are closed