ГЛАВА 7
1 Коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то увійшов у Капернаум.
2 У одного сотника був хворий при смерті слуга, яким він дорожив.
3 Почувши про Іісуса, він послав до Нього старійшин іудейських просити Його, щоб прийшов зцілити слугу його.
4 І вони, прийшовши до Іісуса, щиро благали Його, кажучи: він достойний, щоб Ти зробив для нього це,
5 бо любить народ наш і збудував нам синагогу.
6 Іісус пішов з ними. І коли Він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: Господи! не трудись, бо я недостойний, щоб Ти під покрівлю мою увійшов;
7 тому і самого себе не вважаю я достойним прийти до Тебе; а скажи тільки слово, і одужає слуга мій.
8 Бо я і підвладний чоловік, але маючи під собою воїнів, кажу одному: йди, і він іде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: роби те, і робить.
9 Почувши це, Іісус здивувався йому і, повернувшись, сказав до народу, що йшов за Ним: кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри.
10 Посланці, повернувшись в дім, знайшли хворого слугу здоровим.
11 Після цього Іісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним йшло багато учнів Його і безліч народу.
12 Коли ж Він підійшов до воріт міста, якраз виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста.
13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач.
14 І, підійшовши, доторкнувся до одра; ті, що несли, зупинилися, і Він сказав: юначе! тобі кажу, встань!
15 Мертвий, піднявшись, сів і почав говорити; і віддав його Іісус матері його.
16 І всіх охопив страх і славили Бога, кажучи: великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав народ Свій.
17 Така чутка про Нього розійшлася по всій Іудеї і по всьому тому краю.
18 І сповістили про все те Іоанна учні його.
19 Іоанн, прикликавши двох з учнів своїх, послав до Іісуса спитати: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи іншого нам чекати?
20 Вони, прийшовши до Іісуса, сказали: Іоанн Хреститель послав нас до Тебе спитати: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи іншого нам чекати?
21 А в той час Він зцілив багатьох від хвороб і недугів і від злих духів, і багатьом сліпим дарував зір.
22 І сказав їм Іісус у відповідь: підіть, розкажіть Іоаннові, що ви бачили і чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, убогі благовіствують;
23 і блаженний той, хто не спокуситься про Мене!
24 А як відійшли послані Іоанном, Він почав говорити народові про Іоанна: на що ходили ви дивитися в пустиню? чи на тростину, що вітер колише?
25 На кого ходили дивитися? Чи на людину, одягнену в м’який одяг? Але ті, що одягаються пишно та живуть у розкошах, знаходяться в царських палацах.
26 На що ж ви ходили дивитися? на пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка.
27 Це той, про кого написано: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
28 Бо кажу вам: з народжених жінками нема жодного пророка, більшого за Іоанна Хрестителя, але менший в Царстві Божому більший за нього.
29 І весь народ, що слухав Його, та митарі воздали славу Богові, охрестившись хрещенням Іоанновим;
30 а фарисеї і законники відкинули волю Божу про себе, не хрестившись від нього.
31 Тоді Господь сказав: кому уподібню людей роду цього? і до кого вони подібні?
32 Вони подібні до дітей, що сидять на вулиці, кличуть один одного і кажуть: ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, і ви не плакали.
33 Бо прийшов Іоанн Хреститель: ні хліба не їсть, ні вина не п’є; і говорите: в ньому біс.
34 Прийшов Син Людський: їсть і п’є; і говорите: ось чоловік, Який любить їсти і пити вино, друг митарям і грішникам.
35 І виправдана премудрість всіма дітьми своїми.
36 Один з фарисеїв просив Його, щоб вкусив з ним їжі, і Він, прийшовши в дім фарисея, возліг.
37 І ось, жінка з того міста, яка була грішницею, довідавшись, що Він перебуває в домі фарисея, принесла алавастрову посудину з миром
38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати ноги Його слізьми і обтирати волоссям голови своєї, цілувала ноги Його і мастила миром.
39 Фарисей же, що запросив Його, побачивши це, сказав сам у собі: якби Він був пророк, то знав би, хто і яка жінка доторкається до Нього, бо вона грішниця.
40 Звернувшись до нього, Іісус сказав: Симоне! Я маю щось сказати тобі. Він же говорить: кажи, Вчителю.
41 Іісус сказав: у одного лихваря було два боржники: один винен був п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят,
42 та коли вони не мали чим віддати, він простив обом. Скажи ж, котрий з них більше полюбить його?
43 Симон відповідав: думаю, що той, котрому більше простив. Він сказав: правильно ти розсудив.
44 І, повернувшись до жінки, сказав Симонові: чи бачиш цю жінку? Я прийшов у дім твій, і ти не дав Мені води на ноги, а вона слізьми облила ноги Мої і волоссям голови своєї обтерла;
45 ти цілування не дав Мені, а вона, відколи Я прийшов, не перестає цілувати ноги Мої;
46 Ти оливою не помастив голови Моєї, вона ж миром намастила ноги Мої.
47 А тому кажу тобі: прощається багато гріхів її за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить.
48 Їй же сказав: прощаються тобі гріхи.
49 Ті, що возлежали з Ним, почали говорити про себе: хто Він, що й гріхи прощає?
50 Він же сказав жінці: віра твоя спасла тебе, йди з миром.