ГЛАВА 12
1 І почав говорити їм притчами: один чоловік насадив виноградник і обніс огорожею, і викопав винотоку, і збудував башту, і, віддавши його виноградарям, відлучився.
2 І послав у свій час до виноградарів слугу – одержати від виноградарів плоди з виноградника.
3 Вони ж, схопивши його, били, і відіслали ні з чим.
4 Знову послав до них іншого слугу; і тому камінням розбили голову і відпустили з безчестям.
5 І знову іншого послав: і того вбили; і багатьох інших то били, то вбивали.
6 Маючи ж єдиного сина, улюбленого свого, наостанку послав і його до них, кажучи: посоромляться сина мого.
7 Але виноградарі сказали один одному: це спадкоємець; ходім, уб’ємо його і спадщина буде наша.
8 І, схопивши його, вбили і викинули геть з виноградника.
9 Що ж зробить господар виноградника? – Прийде і покарає виноградарів смертю, і віддасть виноградник іншим.
10 Невже ви не читали цього в Писанні: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним;
11 це від Господа, і є дивне в очах наших? (Пс. 117,22–23).
12 І намагалися схопити Його, але побоялись народу, бо зрозуміли, що про них сказав притчу; і, залишивши Його, відійшли.
13 І посилають до Нього декого з фарисеїв та іродіан, щоб спіймати Його на слові.
14 Вони ж, прийшовши, говорять Йому: Учителю! ми знаємо, що Ти справедливий і не прагнеш кому-небудь догодити, бо не зважаєш на особу, а воістину навчаєш путі Божої. Чи дозволено платити податок кесареві, чи ні? давати нам чи не давати?
15 Але Він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: що спокушаєте Мене? принесіть Мені динарій, щоб Мені бачити його.
16 Вони принесли. Тоді говорить їм: чиє це зображення і напис? Вони сказали: кесаря.
17 Іісус сказав їм у відповідь: віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові. І дивувалися Йому.
18 Потім прийшли до Нього саддукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його, кажучи:
19 Учителю! Мойсей написав нам: якщо в кого помре брат і залишить жінку, а дітей не залишить, то брат його хай візьме жінку його і відродить потомство братові своєму.
20 Було сім братів: перший взяв жінку, і помер, не залишивши дітей.
21 Взяв її другий і помер, і він теж не залишив дітей; і третій так само.
22 Брали її за себе семеро і не залишили дітей. Після всіх померла й жінка.
23 Отже, в час воскресіння, коли воскреснуть, котрого з них буде вона жінкою? Бо семеро мали її за жінку.
24 Іісус сказав їм у відповідь: чи не тому ви й помиляєтесь, що не знаєте ні Писання, ні сили Божої?
25 Бо, коли воскреснуть з мертвих, тоді не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити, а будуть, як Ангели на небесах.
26 А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба не читали ви в книзі Мойсея, як при купині Бог сказав Йому: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? (Вих. 3,6).
27 Бог не є Бог мертвих, а Бог живих. Отже, ви дуже помиляєтесь.
28 Один з книжників, слухаючи, як вони сперечалися, і побачивши, що добре Іісус відповідав їм, спитав Його: яка перша з усіх заповідей?
29 Іісус відповідав йому: перша з усіх заповідей: слухай, Ізраїлю! Господь Бог наш є Господь єдиний;
30 і возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю,– ось перша заповідь! (Втор. 6,4–5).
31 Друга подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18). Іншої більшої за ці заповіді нема.
32 Книжник сказав Йому: добре, Учителю! Ти істину сказав, що один є Бог, і нема іншого, крім Нього;
33 і любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як самого себе, є більше за всі всеспалення і жертви.
34 Іісус, побачивши, що він розумно відповідав, сказав йому: недалеко ти від Царства Божого. Після того ніхто не насмілився питати Його.
35 Продовжуючи вчити в храмі, Іісус говорив: як кажуть книжники, що Христос є Син Давидів?
36 Бо сам Давид сказав Духом Святим: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх (Пс. 109,1).
37 Отже, сам Давид називає Його Господом: як же Він Син йому? І багато народу слухало Його з насолодою.
38 І говорив їм у вченні Своїм: стережіться книжників, які люблять ходити в довгому одязі і приймати вітання на народних зібраннях,
39 сидіти спереду в синагогах і возлежати на першому місці на бенкетах,–
40 ці, котрі поїдають доми вдів і лицемірно довго моляться, приймуть найтяжче осудження.
41 І сів Іісус проти скарбниці і спостерігав, як народ кладе гроші в скарбницю. Чимало заможних клали багато.
42 Прийшла одна бідна вдова і поклала дві лепти, тобто кодрант.
43 Покликавши учнів Своїх, Іісус сказав їм: істинно кажу вам, що ця бідна вдова поклала більше за всіх, хто клав у скарбницю,
44 бо всі клали з достатку свого, а вона від нестатків своїх поклала все, що мала, весь прожиток свій.