1 І коли виходив Він з храму, один з учнів Його сказав Йому: Учителю! подивись, які камені і які будівлі!
2 Іісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.
3 І коли Він сидів на горі Єлеонській проти храму, то Петро, і Яків, і Іоанн, і Андрій запитали Його на самоті:
4 скажи нам, коли це буде, і яка ознака, коли все це має статись?
5 Відповідаючи їм, Іісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,
6 бо багато прийдуть під іменем Моїм і говоритимуть, що це Я; і багатьох спокусять.
7 Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути,– але це ще не кінець.
8 Бо повстане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси місцями, і буде голод і заворушення. Це – початок хвороб.
9 Та ви стежте за собою, бо вас видаватимуть на судилища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас за Мене, для свідчення перед ними.
10 І всім народам раніше повинно бути проповідане Євангеліє.
11 Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дано буде вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.
12 Видасть же брат брата на смерть, і батько – дітей; і повстануть діти на батьків, і уб’ють їх;
13 і зненавидять вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться.
14 Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить (хто читає, хай розуміє), тоді хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
15 а хто на покрівлі, той не сходь у дім і не заходь взяти щось з дому свого;
16 і хто на полі, не вертайся назад взяти одежу свою.
17 Горе вагітним і матерям-годувальницям у ті дні.
18 Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19 Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде.
20 І коли б Господь не скоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних, яких Він вибрав, скоротив ті дні.
21 Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там,– не вірте.
22 Бо встануть лжехристи і лжепророки, і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і вибраних.
23 Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе.
24 Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,
25 і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.
26 Тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах, з силою і славою великою.
27 І тоді Він пошле Своїх Ангелів і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28 Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають вже м’які й пускають листя, то знаєте, що близько літо.
29 Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях.
30 Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
31 Небо й земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
32 Про день же той, або час, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, а тільки Отець.
33 Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей.
34 Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати,
35 отож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці;
36 щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали.
37 А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте.