ГЛАВА 3
1 І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.
2 І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3 Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4 А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5 І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6 Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7 Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,
8 Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9 І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10 Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.
11 І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12 Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13 Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14 І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15 і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;
16 і поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
17 Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,
18 Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта
19 та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20 Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21 І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22 А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.
23 І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24 Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;
25 і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;
26 і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27 Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28 Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;
29 але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення довіку, а підлягає він вічному осудженню.
30 Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.
31 Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32 Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.
33 І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?
34 І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35 бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.