ГЛАВА 5
1 І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.
2 І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,
3 він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами,
4 бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;
5 завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;
6 побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,
7 і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
8 Бо Іісус сказав йому: вийди, душе нечистий, з цього чоловіка.
9 І спитав його: як твоє ім’я? І він сказав у відповідь: легіон ім’я моє, бо нас багато.
10 І багато просили Його, щоб не висилав їх геть з країни тієї.
11 Паслось же там біля гори велике стадо свиней.
12 І просили Його всі біси, кажучи: пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них.
13 Іісус відразу дозволив їм. І, вийшовши, нечисті духи увійшли в свиней; і кинулось стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі.
14 Пастухи ж свиней побігли і розказали у місті та в селах. І жителі вийшли подивитись, що сталося.
15 Приходять до Іісуса і бачать, що той, що біснувався, в якому був легіон, сидить і одягнений, і при здоровому розумі; і злякалися.
16 Очевидці ж розказали їм про те, як це сталося з біснуватим, і про свиней.
17 І почали благати Його, щоб відійшов від околиць їхніх.
18 І коли Він увійшов у човен, той, що біснувався, просив Його, щоб бути з Ним.
19 Але Іісус не дозволив йому, а сказав: йди додому до своїх і розкажи їм, що сотворив з тобою Господь і як помилував тебе.
20 І пішов, і почав проповідувати у Десятиградді про те, що сотворив з ним Іісус; і всі дивувалися.
21 Коли Іісус знову переправився в човні на той бік, зібралось до Нього багато народу; Він був біля моря.
22 І ось, приходить один з начальників синагоги, на ім’я Іаір, і, побачивши Його, падає до ніг Його
23 і дуже благає Його, кажучи: дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і зосталася жива.
24 Іісус пішов з ним. За Ним йшло багато народу, і тиснули на Нього.
25 Якась жінка, що хворіла на кровотечу дванадцять років,
26 багато потерпіла від багатьох лікарів, і витратила все, що було в неї, і не отримала ніякої користі, але їй ще погіршало,–
27 почувши про Іісуса, підійшла ззаду в народі і доторкнулась до одежі Його,
28 бо говорила: якщо доторкнусь хоч до одежі Його, то видужаю.
29 І зразу припинилась у неї кровотеча; і вона відчула в тілі, що зцілилася від недуги.
30 У той же час Іісус, відчувши Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, повернувся в народі і сказав: хто доторкнувся до одежі Моєї?
31 Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тисне на Тебе, і говориш: хто доторкнувся до Мене?
32 Але Він дивився довкола, щоб бачити ту, яка зробила це.
33 Жінка ж, знаючи, що з нею сталося, зі страхом і трепетом підійшла, впала перед Ним і сказала Йому всю правду.
34 Він же сказав їй: дочко! віра твоя спасла тебе; іди з миром і будь здорова від недуги твоєї.
35 Коли Він ще говорив це, приходять від начальника синагоги і кажуть: дочка твоя померла; чого ще турбуєш Учителя?
36 Але Іісус, почувши ці слова, зразу говорить начальникові синагоги: не бійся, тільки віруй.
37 І не дозволив нікому йти за Собою, крім Петра, Якова та Іоанна, брата Якова.
38 Приходить у дім начальника синагоги і бачить збентеження і тих, що плакали та дуже голосили.
39 І, увійшовши, говорить їм: чого бентежитесь і плачете? дівчина не вмерла, а спить.
40 І сміялися з Нього. Він же, виславши всіх, бере з Собою батька й матір дівчини і тих, що були з Ним, і входить туди, де лежала дівчина.
41 І, взявши дівчину за руку, каже їй: «таліфа кумі», що значить: дівчино, тобі кажу, встань.
42 В ту ж мить дівчина встала і почала ходити, бо була років дванадцяти. І всі, хто бачив, дуже здивувалися.
43 І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, і сказав, щоб дали їй їсти.