ГЛАВА 12
1 У той час проходив Іісус в суботу засіяними ланами; учні ж Його зголодніли і почали зривати колоски і їсти.
2 Фарисеї, побачивши це, сказали Йому: ось учні Твої роблять, чого не годиться робити в суботу.
3 Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
4 Як він увійшов у храм Божий і їв хліби предложення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священникам?
5 Або, хіба ви не читали в законі, що по суботах священники в храмі порушують суботу, однак невинні?
6 Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму;
7 коли б ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6), то не осудили б невинних,
8 бо Син Людський є господар і суботи.
9 І, відійшовши звідти, увійшов Він у їхню синагогу.
10 І ось, був там чоловік, що мав суху руку. І спитали Іісуса, щоб звинуватити Його: чи можна зціляти в суботи?
11 Він же сказав їм: хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?
12 Наскільки ж людина краща вівці! Отож можна в суботи творити добро.
13 Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здорова, як і друга.
14 Фарисеї ж, вийшовши, радились проти Нього, як би погубити Його. Але Іісус, дізнавшись, пішов звідти.
15 І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх
16 і заборонив їм розголошувати про Нього,
17 щоб справдилось сказане Ісаією пророком, який говорить:
18 Це Отрок Мій, Котрого Я обрав, Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього і провістить народам суд;
19 не буде суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на вулицях голосу Його;
20 тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;
21 і на ім’я Його уповатимуть народи (Іс. 42,1–4).
22 Тоді привели до Нього біснуватого сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.
23 І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, син Давидів?
24 А фарисеї, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою веєльзевула, князя бісівського.
25 Але Іісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться; і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.
26 І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?
27 І якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.
28 Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то досягло до вас Царство Боже.
29 Або, як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його речі, якщо спершу не зв’яже сильного? І тоді розграбує дім його.
30 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.
31 Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, а хула на Духа не проститься людям;
32 коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому; якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33 Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається по плоду.
34 Породження єхиднині! як ви можете говорити добре, будучи злими? Бо від повноти серця говорять уста.
35 Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле.
36 Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду:
37 бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений.
38 Тоді дехто з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! хотілося б побачити нам від Тебе знамення.
39 Але Він сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний шукає знамення; і знамення не дасться Йому, крім знамення Іони пророка;
40 бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.
41 Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший від Іони.
42 Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона приходила з краю землі послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона.
43 Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає по безводних місцях, шукаючи спокою, і не знаходить;
44 тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. Та, прийшовши, знаходить його незайнятим, заметеним і прибраним;
45 тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і, ввійшовши, живуть там; і буває для тієї людини останнє гірше першого. Так буде і з цим злим родом.
46 Коли ж Він ще говорив до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47 І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.
48 Він же відповів тому, що говорив до Нього: хто Мати Моя? і хто брати Мої?
49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
50 бо, хто виконуватиме волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і мати.