Глава 14

ГЛАВА 14

1           У той час дійшла чутка до Ірода четвертовладника про Іісуса

2           і сказав прислужникам своїм: це Іоанн Хреститель; він воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.

3           Бо Ірод взяв Іоанна, зв’язав його і посадив у темницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,

4           тому що Іоанн говорив йому: не можна тобі мати її.

5           І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.

6           Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади танцювала перед зібранням і догодила Іродові,

7           тому він поклявся дати їй, що б вона не попросила.

8           Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоанна Хрестителя.

9           І засмутився цар, але, ради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.

10         І послав відсікти голову Іоанну в темниці.

11         І принесли голову його на блюді і дали дівиці, а та віднесла матері своїй.

12         Учні ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Іісуса.

13         І, почувши, Іісус віддалився звідти на човні у пустинне місце один; а народ, почувши про те, пішов за Ним з міст пішки.

14         І, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх.

15         Як настав вечір, підійшли до Нього учні Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, хай підуть у селища і куплять собі їжу.

16         Іісус же сказав їм, не треба їм іти, ви дайте їм їсти.

17         Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини.

18         Він сказав: принесіть їх Мені сюди.

19         І звелів народові сісти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив, переломив і дав учням хліби, а учні – народові.

20         І їли всі і наситились; і набрали кусків, що залишились, дванадцять повних кошиків;

21         а тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловік, крім жінок та дітей.

22         І зараз же звелів Іісус учням Своїм сісти в човен і відправитись раніш Нього на той бік, поки Він відпустить народ.

23         І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишався там один.

24         А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був зустрічний.

25         У четверту ж сторожу ночі пішов Іісус до них, ідучи по морю.

26         І учні, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид; і зі страху скрикнули.

27         Але Іісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! це Я, не бійтеся.

28         Петро   сказав  Йому    у відповідь: Господи! якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.

29         Він же сказав: іди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Іісуса,

30         та, побачивши сильний вітер, злякався, і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!

31         Іісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловірний! чого ти засумнівався?

32         І, як увійшли вони в човен, вітер стих.

33         Ті, що були в човні, підійшли, поклонилися Йому й сказали: воістину Ти Син Божий.

34         Переправившись, вони прибули в землю Геннісаретську.

35         Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці і принесли до Нього всіх недужих,

36         і просили Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялись.

Comments are closed