ГЛАВА 18
1 У той час учні підійшли до Іісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному?
2 Іісус, покликавши дитя, поставив його посеред них
3 і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
4 Отже, хто умалиться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному;
5 і хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає;
6 а хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь млиновий на шию і потопили його в морській глибині.
7 Горе світові від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить.
8 Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж з двома руками і з двома ногами бути вкинутим у вогонь вічний;
9 і якщо око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком увійти в життя, ніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогняну.
10 Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного.
11 Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
12 Як вам здається? Коли хто мав би сто овець, і одна з них заблукала, то чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблудилася?
13 І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев’яносто дев’ятьох, які не заблудилися.
14 Так, нема волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих.
15 Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого;
16 якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилось кожне слово;
17 якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то хай він буде тобі, як язичник і митар.
18 Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.
19 Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного;
20 бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я посеред них.
21 Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи! скільки разів прощати брату моєму, який согрішає проти мене? чи до семи разів?
22 Іісус говорить йому: не кажу тобі: до семи, але до семидесяти разів по сім.
23 Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;
24 коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів;
25 а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити;
26 тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу.
27 Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому.
28 Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.
29 Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі.
30 Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу.
31 Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.
32 Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.
33 Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?
34 І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
35 Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його.