ГЛАВА 8
1 Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
2 І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
3 Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4 І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
5 Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:
6 Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7 Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.
8 Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;
9 бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому:
«прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.
10 Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11 Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12 а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.
13 І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14 Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15 і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17 щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).
18 А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.
19 Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20 І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.
21 Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.
22 Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
24 І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
25 Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
26 І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27 Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
28 І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29 І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30 А далеко від них паслося велике стадо свиней.
31 І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32 І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
33 Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
34 І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.