ГЛАВА 1
1 Яків, раб Бога і Господа Іісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,– радуватися.
2 З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси,
3 знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;
4 терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.
5 Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрості, хай просить у Бога, Котрий дає всім просто й без докорів,– і дасться йому.
6 Але хай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.
7 Хай не думає така людина одержати щоВнебудь від Господа.
8 Двоєдушна людина не стійка на всіх шляхах своїх.
9 Хай хвалиться принижений брат висотою своєю,
10 а багатий – приниженням своїм, бо він перейде, як трав’яний цвіт.
11 Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, зникає краса її вигляду; так в’яне і багатий на шляхах своїх.
12 Блаженна людина, котра переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона прийме вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.
13 У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14 але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похоттю;
15 похоть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16 Не обманюйтесь, браття мої улюблені.
17 Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить звище, від Отця світів, у Котрого нема зміни і ні тіні переміни.
18 Захотівши, Він родив нас словом істини, щоб нам бути деяким початком Його творінь.
19 Отже, браття мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20 бо гнів людини не творить правди Божої.
21 Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.
22 Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.
23 Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі:
24 вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.
25 Але хто вникне в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26 Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста.
27 Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.
ГЛАВА 2
1 Браття мої! майте віру в Іісуса Христа нашого Господа слави, не зважаючи на особу.
2 Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перстнем, у багатій одежі, увійде ж і бідний в убогій одежі,
3 і ви, дивлячись на одягненого в багату одежу, скажете йому: тобі добре сісти тут, а бідному скажете: ти стань там, або сідай тут, біля ніг моїх,–
4 то чи не пересуджуєте ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками?
5 Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, котрі люблять Його?
6 А ви зневажили бідного. Хіба не багаті притісняють вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди?
7 Хіба не вони знеславлюють добре ім’я, яким ви називаєтесь?
8 Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: возлюби ближнього твого, як себе самого,– добре робите.
9 Але коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтесь злочинцями.
10 Хто виконує весь закон і согрішить у чомуВнебудь одному, той стає винуватим у всьому.
11 Бо Той же, Хто сказав: не перелюбствуй, сказав і: не убий; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом.
12 Так говоріть і так робіть, як такі, що мають бути судимі за законом свободи.
13 Бо немилостивий суд тому, хто не творив милості; милість же підноситься над судом.
14 Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? чи може ця віра спасти його?
15 Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку,
16 а хтоВнебудь з вас скаже їм: йдіть з миром, грійтесь і їжте, але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь?
17 Так само й віра, якщо не має діл, сама по собі мертва.
18 Але скаже хтоВнебудь: ти маєш віру, а я маю діла: покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою із діл моїх.
19 Ти віруєш, що Бог єдин: добре робиш; і демони вірують і тремтять.
20 Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва?
21 Хіба не ділами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Ісаака?
22 Чи бачиш, що віра сприяла ділам його, і ділами віра досягла досконалості?
23 І сповнилось слово Писання: вірував Авраам Богові, і це вмінилось йому в праведність, і він названий другом Божим.
24 Чи бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою?
25 Так само і блудниця Раав хіба не ділами виправдалась, прийнявши підглядачів і вивівши їх іншою дорогою?
26 Бо, як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва.
ГЛАВА 3
1 Браття мої! не багато хто ставайте вчителями, знаючи, що ми підпадемо під більше осудження,
2 бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло.
3 Ось, ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім.
4 Ось, і кораблі, хоч які вони великі і як носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич;
5 так і язик – невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь як багато речей запалює!
6 І язик – вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни.
7 Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством,
8 а язика вгамувати ніхто з людей не може: це – нестримне зло; він повний отрути смертоносної.
9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним проклинаємо людей, створених за подобою Божою.
10 З тих самих уст виходить благословіння і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це було так.
11 Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?
12 Не може, браття мої, смоковниця родити маслини, або виноградна лоза – смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода.
13 Хто мудрий і розумний між вами, докажи це на ділі доброю поведінкою з мудрою лагідністю.
14 Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не кривдіть істини.
15 Це не є мудрість, яка виходить звище, а земна, душевна, бісівська,
16 бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все погане.
17 А мудрість, яка сходить звище, по перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і добрих плодів, безпристрасна і нелицемірна.
18 Плід же правди у світі сіється у тих, які бережуть мир.
ГЛАВА 4
1 Звідки у вас ворожнеча і чвари? чи не звідси, від пристрастей ваших, що воюють у членах ваших?
2 Бажаєте – і не маєте; вбиваєте і заздрите – і не можете досягти; сваритесь і ворогуєте – і не маєте, бо не просите.
3 Просите, і не отримуєте, тому що просите не на добро, а щоб ужити для пристрастей ваших.
4 Перелюбники і перелюбниці! чи не знаєте, що дружба зі світом є ворогування проти Бога? Отже, хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові.
5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: до ревності любить дух, який живе в нас.
6 Але тим більшу дає благодать; тому й сказано: Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать (Притч. 3,34).
7 Отож покоріться Богові; противостаньте дияволові, і він утече від вас.
8 Наблизьтесь до Бога і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні.
9 Сокрушайтесь, плачте і ридайте; сміх ваш хай обернеться на плач, і радість – на печаль.
10 Смиріться перед Господом, і піднесе вас.
11 Не злословте один одного, браття: бо хто злословить брата або судить брата свого, той злословить закон і судить закон; коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя.
12 Один є Законодавець і Суддя, Котрий може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього?
13 Тепер послухайте ви, що говорите: сьогодні або завтра підемо в такеВто місто і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток;
14 ви, які не знаєте, що станеться завтра: бо що таке ваше життя? пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає.
15 Замість того, щоб вам говорити: якщо угодно буде Господу і будемо живі, то зробимо те або інше,–
16 ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших: всяка така похвальба є зло.
17 Отже, хто знає, як добро робити і не робить, тому гріх.
ГЛАВА 5
1 Послухайте ви, багаті; плачте і ридайте від бід ваших, що наближаються до вас.
2 Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю.
3 Золото ваше і срібло поржавіло, і іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви зібрали собі скарб на останні дні.
4 Ось, плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях, голосить, і голосіння женців дійшли до слуху Господа Саваофа.
5 Ви розкошували на землі та насолоджувались; наситили серця ваші, ніби на день заколення.
6 Ви засудили, убили праведника; він не противиться вам.
7 Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось землероб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки дістанеться йому дощ ранній і пізній.
8 Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається.
9 Не нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось, Суддя стоїть перед дверима.
10 Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім.
11 Ось, ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь дуже милосердний і жалісливий.
12 Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а хай буде у вас: «так, так»; і «ні, ні», щоб вам не зазнати осудження.
13 Хто з вас тяжко страждає, хай молиться. Хто в доброму настрої, хай співає псалми.
14 Хто з вас хворий, хай покличе пресвітерів Церкви і хай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє.
15 І молитва віри зцілить хворого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому.
16 Признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб зцілитися: бо багато може посилена молитва праведного.
17 Ілля був чоловік, подібний до нас, і помолився молитвою, щоб не було дощу: і не було дощу на землю три роки і шість місяців (3 Цар. 17,1).
18 І знову помолився: і небо дало дощ, і земля зростила плід свій (3 Цар. 18,42,45).
19 Браття! якщо хто з вас відхилиться від істини, і хтось наверне його,
20 хай той знає, що хто повернув грішника з невірної путі його, спасе душу від смерті і покриє безліч гріхів.