Третє соборне послання святого Апостола Іоанна Богослова

ГЛАВА 1

 

1           Старець – улюбленому Гаію, якого я люблю по істині.

2           Улюблений! молюся, щоб ти був здоровим і досяг успіхів у всьому, як досягає душа твоя.

3           Бо я дуже зрадів, коли прийшли браття і засвідчили про твою вірність істині.

4           Для мене нема більшої радості, як чути, що діти мої ходять в істині.

5           Улюблений! ти вірно твориш у тому, що робиш для братів і для пришельців.

6           Вони засвідчили перед церквою про твою любов. Ти добре зробиш, коли відпустиш їх, як належить перед Богом,

7           бо вони заради імені Його пішли, не взявши нічого від язичників.

8           Отож ми повинні приймати таких, щоб стати співробітниками істині.

9           Я писав до церкви; але Діотреф, який любить бути першим у них, не приймає нас.

10         Тому, коли я прийду, то нагадаю про діла, які він чинить, обмовляючи нас злими словами, і не задовольняючись тим, і сам не приймає братів і забороняє бажаючим та виганяє з церкви.

11         Улюблений! не будь подібним до зла, а до добра. Хто робить добро, той від Бога; а хто чинить зло, той не бачив Бога.

12         Про Димитрія засвідчено всіма і самою істиною; свідчимо також і ми, і ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

13         Багато чого мав я написати; але не хочу писати до тебе чорнилами і тростиною,

14         а надіюся скоро побачити тебе і поговорити устами до уст.

15         Мир тобі. Вітають тебе друзі; вітай друзів поіменно. Амінь.

Comments are closed